Меморіальний центр "Бабин Яр" 27 січня відкриє в Києві нову інсталяцію: про що вона та де артоб'єкт можна побачити
Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" 27 січня, у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, відкриє новий артоб'єкт у Києві — інсталяцію "Погляд у минуле". Вона буде встановлена на проспекті Перемоги, 10, біля Міністерства освіти і науки України.
Про що ця інсталяція та наскільки погляд у минуле важливий для майбутнього, ТСН.ua поговорив з її авторкою Анною Камишан.
- Що покладено в основу інсталяції і чому? Про що ця інсталяція говорить? Що мають побачити й відчути люди, які проходитимуть повз неї?
- Інсталяція "Погляд у минуле" – це серія артоб’єктів у Києві, які дозволяють побачити місто таким, яким воно було 80 років тому, через фотографії 1941 року. Об'єкти з монокулярами розміщені саме в тих місцях, де ці фото було зроблено. І коли ми зазираємо у монокуляр, ми фактично дивимось в об'єктив фотографа. Це можливість порівняти минуле з сучасністю, зрозуміти, наскільки близька насправді історія, пов’язана з окупацією, Бабиним Яром, з трагічними подіями, які відбулися у той період у Києві. Можливість зазирнути у минуле дає людині розуміння, що вона є наслідувачем історії і несе відповідальність не тільки за себе, а й за місто та події, які відбуваються сьогодні. Мета цієї інсталяції – посеред жвавої вулиці хоча б на мить зупинити людину, яка постійно поспішає у своїх справах, дати їй можливість відчути цінність і крихкість сьогодення.
- Чому саме проспект Перемоги, а не територія Бабиного Яру, було обрано для встановлення артоб’єкту? Як ви обирали місце?
- Щоб відповісти на це питання, треба розповісти історію фотографій, які ви тут побачите. Вони належать німецькому військовому фотографу-пропагандисту Йоганнесу Геле, який восени 1941 року в окупованому Києві зробив 29 кольорових знімків, серед них найвідоміші фото Бабиного Яру, зроблені одразу після масового розстрілу майже 34 тисяч євреїв 29-30 вересня. Ці кадри є важливими документами і свідченнями жахливого злочину, який нацисти вчинили у Бабиному Яру.
Щодо інсталяції на проспекті Перемоги. Фотографії, представлені у ній, були зроблені Йоганнесом Геле саме на цьому місці, під час прогулянки окупованим Києвом. Ми визначили точні місця, де були зроблені ці світлини. До речі, це одні з найстрашніших фотографій, зроблених Геле у Києві. Тому інсталяція має вікове обмеження 18+. У кадрі – тіла двох невідомих чоловіків, які лежать на узбіччі проспекту, і натовп, що проходить повз. Ми не знаємо, куди йдуть ці люди. Ми також не знаємо, ким були ті, хто загинув. Також символічно, що проспект Перемоги дуже “живий”. Там багато людей, потужний автомобільний трафік, все несеться. На фотографіях Геле повз тіла на узбіччі їдуть підводи, машини, кудись іде натовп. Тіла лежать, а поруч далі вирує життя. Все це дуже вражає.
- Форма самої інсталяції, напевно, щось символізує. Що саме?
- Знімки були зроблені один навпроти одного. Ми так і розмістили наші монокуляри, вмонтовані у два кам'яних валуни природної обробки. Між ними лежить дерево зі зламаними гілками, яке в єврейській традиції є символом перерваного життя. Часто на єврейських цвинтарях ставлять мацеви у вигляді зрубаних дерев. У цьому випадку для інсталяції ми використали верхню частину дерева, яка не має коренів. Дерево без коріння – символ того, що ми не знаємо власної історії. Це був сухостійний дуб, який уособлює життя, що було обрубане смертю. Дерево, що лежить між валунами, по суті символізує тіло.
До речі, ми довго шукали дерево, яке б нам підійшло. Спочатку ми хотіли знайти мертве дерево у Бабиному Яру або іншому місці, пов'язаному з трагічними подіями Голокосту. Але ми такого не знайшли. Тож ми просто взяли дерево з санітарної вирубки. А от валуни мають певну історію. Це камені з Лезниківського кар'єру. Це червоний граніт, який у радянський час використовувався для створення пам'ятників. Саме з такого граніту був встановлений пам'ятник "радянським громадянам та військовополоненим", розстріляним у Бабиному Яру, який фактично став символом радянської політики стирання пам'яті про трагедію і про те, що вбили на цьому місці не просто радянських громадян, а вбивали переважно за національною приналежністю. Більшість жертв були євреями, які загинули саме за те, що вони були євреями. Така сама історія з ромами, які були тут вбиті. Тут також вбивали пацієнтів Павлівської психлікарні, українських націоналістів, військовополонених. Нашою задачею було повернути пам'ять про ці події. Ми, до речі, жодним чином не обробляли валуни. Це символізує намір не трактувати події минулого, а дати можливість побачити їх такими, якими вони були.
- Коли вже можна побачити інсталяцію?
- Ми відкриємо інсталяцію 27 січня – у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Після цього її зможе побачити кожен. Мені б хотілося, щоб її побачили, насамперед, мешканці цього району, люди, які живуть на проспекті. Щоб вони могли подивитися, який вигляд мала їхня вулиця у 1941 році та які події тут відбувалися. Мені здається, це шанс для кожного мешканця Києва зрозуміти історію міста і його жителів, свою власну історію. Адже люди, які мешкають тут, продовжують історію цього міста, вони є нащадками подій, які тут відбувалися.
- "Погляд у минуле" – це серія артоб'єктів у Києві, й інсталяція на проспекті Перемоги — одна з них. Скажіть, чи планується продовження цього проєкту?
- У вересні минулого року Меморіальним центром "Бабин Яр" вже було встановлено чотири монокуляри з фотографіями Йоганнеса Геле на території Бабиного Яру саме в тих місцях, де відбувалися наймасовіші розстріли євреїв. Цього року ми встановимо ще ряд об'єктів у місцях, де були зроблені фотографії під час окупації Києва. Ми плануємо залучати до їхнього створення як українських, так і міжнародних митців.
Анна Камишан – директорка департаменту концептуальних розробок і дослідницьких проєктів Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", авторка інсталяції "Погляд у минуле" на проспекті Перемоги в Києві. Працювала в центрі сучасного мистецтва Ротор в Граці (Австрія), була кураторкою низки художніх і архітектурних проєктів, зокрема виставкового проєкту Міланського трієнале. Закінчила художній коледж ім. Івана Труша у Львові, архітектурний університет в Харкові, вивчала філософію і соціальну теорію в Манчестерському університеті. Випускниця міждисциплінарного Інституту медіа, архітектури і дизайну "Стрілка". У Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" разом із командою займається глибинним дослідженням території Бабиного Яру і проєктами з її розвитку.
"Погляд у минуле" – це серія інсталяцій в Києві. Через монокуляри глядач бачить фотографії, зроблені під час нацистської окупації міста в 1941-1943 роках. Фокус проєкту – трагедія Бабиного Яру і події, пов'язані з нею. На початку жовтня 1941 року, відразу після масових розстрілів, фотограф-пропагандист Йоганнес Геле зробив найвідоміші фотографії Бабиного Яру. Вони стали найважливішим свідченням злочинів, скоєних нацистами. Він також зробив серію фотографій в Києві, Лубнах і Харкові. Гамбурзький інститут соціальних досліджень вперше показав кадри його плівки на виставці в 1990-х.
У вересні 2020 року Меморіальним центром "Бабин Яр" вже було відкрито чотири об'єкти інсталяції на території Бабиного Яру з фотографіями Йоганнеса Геле. Встановлені монокуляри відтворюють вигляд цієї території станом на початок жовтня 1941 року, відразу після масових розстрілів 29-30 вересня. Вони розташовані на точно визначених за допомогою 3D-моделювання точках, саме там, де німецький фотограф їх зняв.